повів —
-у, ч. 1》 Порив вітру; подув. || Запах, пахощі, дух чого-небудь. || Свідчення, прикмета наближення, настання чого-небудь, ознака чогось. 2》 перен. Те саме, що віяння 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
повів —
ПО́ВІВ, у, ч. 1. Порив вітру; подув. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци (М. Коцюбинський); Приносив той по́вів до міста з глибини долини – пахощі лісу, лугу, поля, сіна (О.
Словник української мови у 20 томах
повів —
ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах).
Словник синонімів української мови
повів —
ПО́ВІВ, у, ч. 1. Порив вітру; подув. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци (Коцюб., І, 1955, 188); Приносив той по́вів до міста з глибини долини — пахощі лісу, лугу, поля, сіна (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах