Значення в інших словниках
-
розпуклий —
розпу́клий дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
розпуклий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпукнути. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпуклий —
РОЗПУ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розпу́кнути. Збирають тільки цілком розпуклі квітки-кошики (з наук. літ.); // у знач. прикм. Сади ще не заволоклися бахромою розпуклої брості, але на пагорбах уже зеленіла трава (О. Гуреїв).
Словник української мови у 20 томах
-
розпуклий —
РОЗПУ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розпу́кнути. Збирають тільки цілком розпуклі квітки-кошики (Лікар. рослини.., 1958, 73); // У знач. прикм. Сади ще не заволоклися бахромою розпуклої брості, але на пагорбах уже зеленіла трава (Гур., Наша молодість, 1949, 287).
Словник української мови в 11 томах