Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
стратенець —
страте́нець іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
стратенець —
СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Людина, засуджена до страти. * У порівн. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
стратенець —
-нця, ч., заст. Людина, засуджена до страти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стратенець —
СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Людина, засуджена до страти. *У порівн. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408).
Словник української мови в 11 томах
стратенець —
Стратенець, -нця м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Словник української мови Грінченка