Великий тлумачний словник сучасної мови

стратенець

страте́нець

-нця, ч., заст.

Людина, засуджена до страти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стратенець — Людина, засуджена на страту [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. стратенець — страте́нець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  3. стратенець — СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Людина, засуджена до страти. * У порівн. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  4. стратенець — Страте́нець, -те́нця; -те́нці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стратенець — СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Людина, засуджена до страти. *У порівн. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408).  Словник української мови в 11 томах
  6. стратенець — Стратенець, -нця м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.  Словник української мови Грінченка