Значення в інших словниках
-
упир —
упи́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
упир —
див. ВАМПІР; упиряка.
Словник синонімів Караванського
-
упир —
див. жорстокий
Словник синонімів Вусика
-
упир —
Вовкулак, відьмак, потвора, див. вампир
Словник чужослів Павло Штепа
-
упир —
УПИ́Р, я́, ч. Те саме, що вампі́р 1. – Я Тибр старий! – ось придивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не прочвара, не упир (І.
Словник української мови у 20 томах
-
упир —
-я, ч. Те саме, що вампір 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
упир —
ВАМПІ́Р (за повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини й ссе кров сплячих людей), УПИ́Р. Тихше, тихше: ходять звірі, П'ють народну кров вампіри... (О. Олесь); Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
-
упир —
Упи́р, -ря, -реві; упирі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
упир —
УПИ́Р, я́, ч. Те саме, що вампі́р 1, 2. — Я Тибр старий! — ось придивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не прочвара, не упир (Котл.
Словник української мови в 11 томах