упир
ВАМПІ́Р (за повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини й ссе кров сплячих людей), УПИ́Р. Тихше, тихше: ходять звірі, П'ють народну кров вампіри... (О. Олесь); Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови