Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Коваленко

Ковале́нко, -нка, -нкові (прізв.)

∗∗∗

Ковале́нко, -ка, -кові; -ле́нки, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Коваленко — Ковале́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. коваленко — -а, ч., розм. Син коваля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коваленко — КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син коваля. Цекул, пренестський коваленко, В Латію з військом также пхавсь, Так Сагайдачний з Дорошенком Козацьким військом величавсь (І. Котляревський); Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. коваленко — КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син коваля. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (Сл. Гр.); Гуп-дзень, гуп-дзень. Рано-пораненьку, Б’є-кує цілий день Бравий коваленко (Нех., Казки.., 1958, 76).  Словник української мови в 11 томах
  5. коваленко — Коваленко, -ка м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.  Словник української мови Грінченка