Орфографічний словник української мови

Коваленко

Ковале́нко

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ковале́нко

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коваленко — -а, ч., розм. Син коваля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коваленко — КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син коваля. Цекул, пренестський коваленко, В Латію з військом также пхавсь, Так Сагайдачний з Дорошенком Козацьким військом величавсь (І. Котляревський); Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. Коваленко — Ковале́нко, -нка, -нкові (прізв.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. коваленко — КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син коваля. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (Сл. Гр.); Гуп-дзень, гуп-дзень. Рано-пораненьку, Б’є-кує цілий день Бравий коваленко (Нех., Казки.., 1958, 76).  Словник української мови в 11 томах
  5. коваленко — Коваленко, -ка м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.  Словник української мови Грінченка