леда —
Ле́да: — будь-який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: ле́да марни́ця — яка-небудь дрібна справа, марна справа; ле́да хто — будь-хто, хто-небудь...
Словник з творів Івана Франка
леда —
Ле́да, частк. Будь-який, перший-ліпший. Ще по селах та містах маємо людий, що наосліп за леда покликом не йдуть [...] — і на них уже час приходить сказати проводирам: „Гов! Досить уже тих експериментів!...
Українська літературна мова на Буковині
леда —
присл., зах., рідко. Тільки, тільки-но.
Великий тлумачний словник сучасної мови
леда —
ЛЕ́ДА, присл., діал., рідко. Тільки, тільки-но. [Д. Жуан:] З нагірного шпиля людині видко простори вільні, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок – і зірветься в безодню (Леся Українка); Проте за леда хвилю опанував [професор] собою...
Словник української мови у 20 томах
леда —
Всякий, кожний; поганий ледве
Словник застарілих та маловживаних слів
леда —
ЛЕ́ДА, присл., діал., рідко. Тільки, тільки-но. [Д. Жуан:] З нагірного шпиля людині видко простори вільні, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок — і зірветься в безодню (Л. Укр., III, 1952, 358).
Словник української мови в 11 томах
леда —
Леда нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. Желех. ле́да-біда.
Словник української мови Грінченка