леда
Ле́да, частк. Будь-який, перший-ліпший. Ще по селах та містах маємо людий, що наосліп за леда покликом не йдуть [...] — і на них уже час приходить сказати проводирам: „Гов! Досить уже тих експериментів! Не запрятуйте нам чим иньшим голов, бо ми хочемо робити“ (О. Маковей, Б., 1895, 134, 3);
● Леда який — найменший, найнижчий, незначний, маловартний, перший-ліпший, будь-який. Нарід перед леда яким писариною зі староства гне ся в три погибеш (Б., 1896, 76, 2)
// пол. lada — частка, в сполуч. з іменниками вказує на малозначність чогось, lada jaki — перший- ліпший, нікчемний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.