леда
ЛЕ́ДА, присл., діал., рідко. Тільки, тільки-но.
[Д. Жуан:] З нагірного шпиля людині видко простори вільні, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок — і зірветься в безодню (Л. Укр., III, 1952, 358).
Словник української мови (СУМ-11)