Значення в інших словниках
-
Тарас —
Тара́с іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
Тарас —
гр.; tarasso —бентежу, турбую (буквально: бунтівник). Тараско, Тарасик, Тарасичок, Тарасунчик, Тарасуня, Тарасуньо, Тарасьо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,І голос твій нам дупгі окриля.
Власні імена людей. Словник-довідник
-
тарас —
ТАРА́С, у, ч., рідко. Те саме, що хмиз; хворостиння. По один бік греблі смугою стримів свіжий тарас, неначе колючки на їжакові (І. Нечуй-Левицький); – А чим загатити, зміцнити його [лаз]?.. Та й де на ту гатку добуть тарасу? (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
-
тарас —
Зовнішнє рублене укріплення замку, критий драницями зруб
Словник застарілих та маловживаних слів
-
тарас —
-у, ч., рідко. Те саме, що хмиз; хворостиння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Тарас —
як (той) Тара́с Бу́льба з Андрі́єм, зі сл. стоя́ти, протистоя́ти і т. ін. Один проти одного. Григорій звівся .. Стояли так, як той Тарас Бульба з Андрієм, тільки це не Андрій,— це Григорій, і голова в нього не схилена погноблено, а гордо піднесена (І. Багряний).
Фразеологічний словник української мови
-
тарас —
ФАШИ́НА (в'язка хмизу, очерету тощо для укріплення греблі), ТА́РАС. Газик виривається на високу греблю, укріплену мистецьки зробленими фашинами (П. Загребельний); По один бік греблі смугою стримів свіжий тарас, неначе колючки на їжакові (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
-
тарас —
ТАРА́С, у, ч., рідко. Те саме, що хмиз; хворостиння. По один бік греблі смугою стримів свіжий тарас, неначе колючки на їжакові (Н.-Лев., IV, 1956, 98); — А чим загатити, зміцнити його [лаз]?.. Та й де на ту гатку добуть тарасу? (Стар., Поет. тв., 1958, 207).
Словник української мови в 11 томах
-
тарас —
Тарас, -су м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Словник української мови Грінченка