Значення в інших словниках
-
автономний —
автоно́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
автономний —
[аўтономнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
автономний —
-а, -е. 1》 Який користується автономією, який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. 2》 Самостійний, незалежний у розв'язанні певних питань. || Який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
автономний —
АВТОНО́МНИЙ, а, е. 1. Який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. Під захистом автономної козацької держави українська культура знайшла вдячний ґрунт для свого розвитку (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
автономний —
автоно́мний той, що користується автономією.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
автономний —
АВТОНО́МНИЙ, а, е. 1. Який користується автономією, який має автономію (в 1 знач.); самоврядний. Верховні Суди автономних республік обираються Верховними Радами автономних республік на строк п’ять років (Конст. СРСР, 1945, 17); Автономна область.
Словник української мови в 11 томах
-
автономний —
рос. автономный той, що користується автономією.
Eкономічна енциклопедія