автономний
АВТОНО́МНИЙ, а, е.
1. Який має автономію (у 1 знач.); самоврядний.
Під захистом автономної козацької держави українська культура знайшла вдячний ґрунт для свого розвитку (з наук. літ.);
Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць пишуться з великої літери (з навч. літ.).
2. Який існує або діє незалежно стосовно до кого-, чого-небудь; самостійний.
У кораблі-супутнику розміщуються система автономної реєстрації даних про роботу приладів, радіотелеметричні системи і різні давачі (з наук.-попул. літ.);
Автономне водопостачання;
Автономне опалення;
Автономний суб'єкт господарювання.
Словник української мови (СУМ-20)