банька —
Дивись ринський [давня австрійська монета][IV] — посуд із бляхи [V]
Словник з творів Івана Франка
банька —
ба́нька іменник жіночого роду купол; куля
Орфографічний словник української мови
банька —
(посудина) слоїк, сов. банка; (на воді) булька, бульбашка; (скляна прикраса) куля, кулька.
Словник синонімів Караванського
банька —
I -и, ж. Зменш. до баня I 1). II -и, ж. 1》 Зменш. до баня II 1). 2》 Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. 3》 Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. 4》 діал. Очне яблуко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
банька —
Це око та лікарська б.
Словник чужослів Павло Штепа
банька —
БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до ба́ня¹ 1. Ще донедавна тут була славнозвісна банька, затишна така, чистенька (з газ.). БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М.
Словник української мови у 20 томах
банька —
ба́нька 1. банка (м, ср, ст): Бо що робити? Стало мені цілком ясно, що світ – як банька, а люди – як мухи (Селепко) 2. ялинкова прикраса (перев.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
банька —
И, ж., нарк. Випарювання рідини під час приготування наркотику.
Словник сучасного українського сленгу
банька —
(-и) ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5.
Словник жарґонної лексики української мови
банька —
див. бульбашка; глечик
Словник синонімів Вусика
банька —
ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто ..
Фразеологічний словник української мови
банька —
БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М.
Словник синонімів української мови
банька —
БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до баня¹ 1 БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб., III, 1956, 139).
Словник української мови в 11 томах
банька —
Те саме, що і главка.
Архітектура і монументальне мистецтво
банька —
Банька, -ки ж. 1) ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). см. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев.
Словник української мови Грінченка