банька
БА́НЬКА¹, и, ж.
Зменш. до ба́ня¹ 1.
Ще донедавна тут була славнозвісна банька, затишна така, чистенька (з газ.).
БА́НЬКА², и, ж.
1. Зменш. до ба́ня² 1.
Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Коцюбинський).
2. Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька.
Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний);
Віра .. витягла руку й нервово мняла [м'яла] баньку (В. Винниченко);
* У порівн. Котивсь [хлопчик Іван] .. маленький і білий, наче банька кульбаби (М. Коцюбинський);
// Булька, бульбашка.
Зі стріхи струмочками дзюркотить вода, гомонить і творить великі чисті баньки (У. Самчук);
* У порівн. Чоловік на світі, як банька на воді (Номис).
3. розм. Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек.
Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А. Свидницький);
– В горлі посуха! але ми зараз порадимо на це, – казав Лука, присовуючи до себе чималу баньку з вином (М. Коцюбинський);
І тільки й спочиву, що у старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський);
Їхали не впорожні, на возі лежали якісь клунки, а між тим видно баньку, що в ній був мед (У. Самчук).
4. діал. Очне яблуко.
Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, .. вуси, руді та довгі, униз загнулися, очі – бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Панас Мирний).
◇ Аж но́сом ба́ньки дме див. ду́ти;
Ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), див. ло́патися;
Пуска́ти ми́ляну ба́ньку див. пуска́ти;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна ба́нька, зі сл. зникнути, пропасти і т. ін. – швидко, безслідно.
Потім розлетілося все, щезло, мов мильна банька (А. Крушельницький);
По довгій годині прокинулися [втікачі] від голосних вигуків: – Тут вони! Тут! Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)