банувати —
-ую, -уєш, недок., зах. Сумувати, журитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
банувати —
БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., за ким – чим і без дод., діал. Сумувати, журитися. – Почав я банувати. А найгірше за Марією (М. Коцюбинський); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Марко Черемшина); – Діду, ви не бануйте.
Словник української мови у 20 томах
банувати —
банува́ти тужити, сумувати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
банувати —
БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, без додатка і за ким, чим, недок., діал. Сумувати, журитися. — Почав я банувати. А найгірше за Марією (Коцюб., І, 1955, 141); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Черемш., Тв., 1960, 38); — Діду, ви не бануйте.
Словник української мови в 11 томах
банувати —
Банувати, -ную, -єш гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка