банувати
Банувати, -ную, -єш
гл.
1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116.
2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка