Значення в інших словниках
-
банувати —
Банува́ти: — журитися [30] — сумувати [54] — сумувати, журитися [48] — сумувати, тужити [20] — тужити, нарікати на когось [9;24] — тужити, сумувати [51] — тужити, сумувати; нарікати на когось [52] — тужити [VII] — тужити; нарікати на когось [V,IX] — шкодувати, сумувати [42]
Словник з творів Івана Франка
-
банувати —
банува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
банувати —
г., сумувати, журитися, боліти <�тліти> серцем <�душею>.
Словник синонімів Караванського
-
банувати —
БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., за ким – чим і без дод., діал. Сумувати, журитися. – Почав я банувати. А найгірше за Марією (М. Коцюбинський); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Марко Черемшина); – Діду, ви не бануйте.
Словник української мови у 20 томах
-
банувати —
банува́ти тужити, сумувати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
банувати —
СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
банувати —
Банува́ти, -ну́ю, -ну́єш (тужити) за ким, за чим
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
банувати —
БАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, без додатка і за ким, чим, недок., діал. Сумувати, журитися. — Почав я банувати. А найгірше за Марією (Коцюб., І, 1955, 141); Наче за мерцем, за Летриком банувала [баба] (Черемш., Тв., 1960, 38); — Діду, ви не бануйте.
Словник української мови в 11 томах
-
банувати —
Банувати, -ную, -єш гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка