Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бездимний

Безди́мний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бездимний — безди́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бездимний — -а, -е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. Бездимний порох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. – Я ось нанялася [найнялася] на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (І. Франко); Румуни ..  Словник української мови у 20 томах
  4. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. — Я ось нанялася на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (Фр., III, 1950, 114); Румуни..  Словник української мови в 11 томах