Великий тлумачний словник сучасної мови

бездимний

безди́мний

-а, -е.

Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. Бездимний порох.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бездимний — безди́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. – Я ось нанялася [найнялася] на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (І. Франко); Румуни ..  Словник української мови у 20 томах
  3. бездимний — Безди́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. — Я ось нанялася на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (Фр., III, 1950, 114); Румуни..  Словник української мови в 11 томах