бездимний

БЕЗДИ́МНИЙ, а, е.

Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму.

– Я ось нанялася [найнялася] на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (І. Франко);

Румуни .. варили щось на бездимних вогнищах (О. Гончар);

Сценічні феєрверки – це холодні бездимні фонтани, висота яких від 10 см до 4 м (з газ.);

// У якому немає диму.

Я дивилась на ті бездимні села італьянські [італійські] (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. бездимний — безди́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бездимний — -а, -е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. Бездимний порох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездимний — Безди́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. — Я ось нанялася на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (Фр., III, 1950, 114); Румуни..  Словник української мови в 11 томах