безземелля

Безземе́лля, -лля, -ллю, -ллям

Значення в інших словниках

1. безземелля — безземе́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безземелля — -я, с. Брак землі для господарювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Відсутність землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (М.  Словник української мови у 20 томах
4. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Брак землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах