Орфографічний словник української мови

безземелля

безземе́лля

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безземелля — -я, с. Брак землі для господарювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Відсутність землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. безземелля — Безземе́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безземелля — БЕЗЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Брак землі для господарювання. Мара безземелля в пришлості, що була зникла на якийсь час, знов заявилась і стала перед ним [Семеном] у грізній постаті (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах