бешкетувати —
бешкетува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
бешкетувати —
Скандалити, галабурдити, содомити, колобродити, броїти; (- дітей) витворяти, робити збитки, ходити на головах, (у школі) порушувати дисципліну.
Словник синонімів Караванського
бешкетувати —
-ую, -уєш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. || Чинити розбій, насильство. || Порушувати дисципліну, пустувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бешкетувати —
БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. – Сором ховатися – умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми .. А по селах ..
Словник української мови у 20 томах
бешкетувати —
див. пустувати
Словник синонімів Вусика
бешкетувати —
БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
бешкетувати —
БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (Вас., І, 1959, 245); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах..
Словник української мови в 11 томах