бешкетувати

Скандалити, галабурдити, содомити, колобродити, броїти; (- дітей) витворяти, робити збитки, ходити на головах, (у школі) порушувати дисципліну.

Значення в інших словниках

1. бешкетувати — (порушувати порядок) бушувати, буянити, галабурдити, колобродити, (зі злочинством) хуліганити.  Словник синонімів Полюги
2. бешкетувати — бешкетува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. бешкетувати — -ую, -уєш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. || Чинити розбій, насильство. || Порушувати дисципліну, пустувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бешкетувати — БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. – Сором ховатися – умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми .. А по селах ..  Словник української мови у 20 томах
5. бешкетувати — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
6. бешкетувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. бешкетувати — Бешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. бешкетувати — БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (Вас., І, 1959, 245); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах..  Словник української мови в 11 томах