Словник синонімів Караванського

бидло

Худоба, скотина, товар; ЗН. голота, чернь; ЛАЙ. хам, скотиняка, худобина.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. бидло — би́дло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бидло — -а, с. 1》 збірн., розм. Свійська рогата худоба. 2》 іст. Зневажлива назва поневолених українських селян, яку вживала польська шляхта. 3》 лайл. Скотина, хам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бидло — БИ́ДЛО, а, с. 1. збірн., розм. Свійська рогата худоба. В тій оборі повно бидла (Сл. Гр.); Ярмарок аж кипів .. Ржуть коні, реве бидло (Марко Вовчок); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. бидло — Свійська робоча худоба, тварина, скотина, воли  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. бидло — див. нікчемний; чернь  Словник синонімів Вусика
  6. бидло — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.  Словник синонімів української мови
  7. бидло — Би́дло, -ла, -лу, -лом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бидло — БИ́ДЛО, а, с. 1. збірн., розм. Свійська рогата худоба. В тій оборі повно бидла (Сл. Гр.); Ярмарок аж кипів.. Ржуть коні, реве бидло (Вовчок, VI, 1956, 294); Відчувати себе бидлом на землях українських поселянин не звик і не хотів (Ле, Наливайко, 1957...  Словник української мови в 11 томах