Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бистря

Бистря́, -рі́, -ре́ю

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бистря — бистря́ іменник жіночого роду швидка течія розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бистря — -і, ж., розм. Швидка течія; бистрина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  4. бистря — див. течія  Словник синонімів Вусика
  5. бистря — БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці).  Словник синонімів української мови
  6. бистря — БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина. Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Вовчок, І, 1955, 101).  Словник української мови в 11 томах
  7. бистря — Бистря, -рі ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158.  Словник української мови Грінченка