бистря
БИСТРЯ́, і́, ж., розм.
Швидка течія; бистрина.
Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)БИСТРЯ́, і́, ж., розм.
Швидка течія; бистрина.
Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)