бистря
БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина.
Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Вовчок, І, 1955, 101).
Словник української мови (СУМ-11)БИСТРЯ́, і́, ж., розм. Швидка течія; бистрина.
Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Вовчок, І, 1955, 101).
Словник української мови (СУМ-11)