бичачий —
бича́чий прикметник до бик — тварина
Орфографічний словник української мови
бичачий —
-а, -е. Прикм. до бик I. || Такий, як у бика.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бичачий —
БИЧА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до бик¹ 1–3. Від бичачих морд віяло теплом (Григорій Тютюнник); Землю почали обробляти за допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
бичачий —
БИЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до бик¹. Землю почали обробляти з допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61); Від бичачих морд віяло теплом (Тют., Вир, 1960, 90); // Такий, як у бика.
Словник української мови в 11 томах