благовісниця —
благові́сниця іменник жіночого роду, істота книжн.
Орфографічний словник української мови
благовісниця —
-і. Жін. до благовісник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благовісниця —
БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до благові́сник 2. * Образно. Дорога й праця – сестри рідні І благовісниці живі (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
благовісниця —
БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., книжн., рідко. Жін. до благові́сник. *Образно. Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рильський, Поеми, 1957, 187).
Словник української мови в 11 томах