Значення в інших словниках
-
благовісниця —
благові́сниця іменник жіночого роду, істота книжн.
Орфографічний словник української мови
-
благовісниця —
БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до благові́сник 2. * Образно. Дорога й праця – сестри рідні І благовісниці живі (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
благовісниця —
Благові́сниця, -ці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
благовісниця —
БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., книжн., рідко. Жін. до благові́сник. *Образно. Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рильський, Поеми, 1957, 187).
Словник української мови в 11 томах