благовісниця
БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., книжн., рідко. Жін. до благові́сник.
*Образно. Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рильський, Поеми, 1957, 187).
Словник української мови (СУМ-11)БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., книжн., рідко. Жін. до благові́сник.
*Образно. Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рильський, Поеми, 1957, 187).
Словник української мови (СУМ-11)