богинин —
-а, -е. Належний, властивий богині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
богинин —
БОГИ́НИН, а, е. Належний, власт. богині. Вітри у Котляревського просто ледачі та вайлуваті наймити, і сам Еол у нього неспроможен одразу вволити богинину волю: вся його челядь розбрелася з двору (М. Зеров).
Словник української мови у 20 томах
богинин —
Богинин, -на, -не Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Словник української мови Грінченка