богинин

Богинин, -на, -не

Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.

Значення в інших словниках

1. богинин — -а, -е. Належний, властивий богині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. богинин — БОГИ́НИН, а, е. Належний, власт. богині. Вітри у Котляревського просто ледачі та вайлуваті наймити, і сам Еол у нього неспроможен одразу вволити богинину волю: вся його челядь розбрелася з двору (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
3. богинин — Боги́нин, -нина, -нине; -нині, -них  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)