Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

браконьєр

Браконьє́р, -ра; -ньє́ри, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. браконьєр — браконьє́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. браконьєр — -а, ч. Людина, що займається браконьєрством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. браконьєр — БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством. Він, скромний браконьєр, уранці ятери Таємно витрусив (М. Рильський); Два здоровенні браконьєри понесли здобич до “рафика” (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. браконьєр — браконьє́р (франц. braconnier) особа, що займається полюванням і рибною ловлею в недозволених місцях, у заборонений час, відстрілом і виловлюванням тих видів тварин, птахів, риб, що їх за законодавством заборонено здобувати.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. браконьєр — БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством. Він, скромний браконьєр, уранці ятері Таємно витрусив (Рильський, Поеми, 1957, 217).  Словник української мови в 11 томах