браконьєр
БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством.
Він, скромний браконьєр, уранці ятері Таємно витрусив (Рильський, Поеми, 1957, 217).
Словник української мови (СУМ-11)БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством.
Він, скромний браконьєр, уранці ятері Таємно витрусив (Рильський, Поеми, 1957, 217).
Словник української мови (СУМ-11)