браконьєр
БРАКОНЬЄ́Р, а, ч.
Людина, що займається браконьєрством.
Він, скромний браконьєр, уранці ятери Таємно витрусив (М. Рильський);
Два здоровенні браконьєри понесли здобич до “рафика” (О. Бердник);
Каймани переховуються в озерах від браконьєрів, які щороку вбивають мільйони цих плазунів заради шкіри (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)