бракований

БРАКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до бракува́ти².

Ящики були браковані.

2. у знач. прикм. Недоброякісний, з браком; дефектний.

Увесь час потрібно бути насторожі, щоб не потрапити в халепу, – чи то в комп'ютерну базу даних якоїсь лукавої фірми, чи то в “обійми” базарних торговців підробленим або бракованим товаром (із журн.);

Міністерство зовнішньої торгівлі Японії розробило проект закону про відповідальність за браковану продукцію (з газ.).

3. у знач. прикм., перен. Який має вади.

[Юрченко:] Я – що! Я – бракований екземпляр. Контузія своє зробила... (Л. Дмитерко);

Дід [Мороз] втер сльозу бракованою бородою (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. бракований — брако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. бракований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бракувати II. || у знач. прикм. Недоброякісний, з браком; дефектний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бракований — див. поганий  Словник синонімів Вусика
4. бракований — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. бракований — Брако́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бракований — БРАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бракува́ти²; // у знач. прикм. Недоброякісний, з браком; дефектний. Печатка "Зроблено вірно" впала на бракований калібр (Собко, Любов, 1935, 35); [Юрченко:] Я — що! Я — бракований екземпляр. Контузія своє зробила… (Дмит., Драм. тв., 1958, 447).  Словник української мови в 11 томах