бренькіт —
бре́нькіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бренькіт —
-коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бренькіт —
БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець .. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (І. Франко); Знову слуги подалися До убогої хатини.
Словник української мови у 20 томах
бренькіт —
БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець.. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (Фр., III, 1950, 16); Знову слуги подалися До убогої хатини. І, підходячи, почули Тихий бренькіт мандоліни (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
бренькіт —
Бренькіт, -коту м. = бринькання. Желех.
Словник української мови Грінченка