Великий тлумачний словник сучасної мови

бренькіт

бре́нькіт

-коту, ч.

Звуки, утворювані бреньканням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бренькіт — бре́нькіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бренькіт — БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець .. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (І. Франко); Знову слуги подалися До убогої хатини.  Словник української мови у 20 томах
  3. бренькіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  4. бренькіт — Бре́нькіт, -коту, -котові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бренькіт — БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець.. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (Фр., III, 1950, 16); Знову слуги подалися До убогої хатини. І, підходячи, почули Тихий бренькіт мандоліни (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. бренькіт — Бренькіт, -коту м. = бринькання. Желех.  Словник української мови Грінченка