будяччя —
будя́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
будяччя —
БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (І. Франко); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
будяччя —
БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (Фр., XIII, 1954, 305); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (Козл., Ю. Крук, 1950, 208).
Словник української мови в 11 томах
будяччя —
Будяччя, -чя с. соб. отъ будяк.
Словник української мови Грінченка