будяччя

Будяччя, -чя

с. соб. отъ будяк.

Значення в інших словниках

1. будяччя — будя́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. будяччя — БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (І. Франко); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. будяччя — Будя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. будяччя — БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (Фр., XIII, 1954, 305); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (Козл., Ю. Крук, 1950, 208).  Словник української мови в 11 томах