бундючність —
бундю́чність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
бундючність —
Пиха, чванство, гордування, пихатість і всі пох. від БУНДЮЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
бундючність —
-ності, ж. Абстр. ім. до бундючний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
бундючність —
БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бундю́чний 1. Перед загибеллю гордість буває, а перед упадком – бундючність (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам'ять шляхетського польського гонору! За їх бундючність давню! (І.
Словник української мови у 20 томах
бундючність —
БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект).
Словник синонімів української мови
бундючність —
БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бундю́чний 1. — Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам’ять шляхетського польського гонору! За їх бундючність давню! (Н.-Лев., І, 1956, 126); Він захлинався від радості, маючи нарешті змогу потішитись над бундючністю своячки (Рибак, Помилка.., 1956, 180).
Словник української мови в 11 томах