Значення в інших словниках
-
бунтарський —
бунта́рський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бунтарський —
-а, -е. Прикм. до бунтар. || Власт. бунтареві; пройнятий бунтарством.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бунтарський —
БУНТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунта́р. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (М. Стельмах); // Власт.
Словник української мови у 20 томах
-
бунтарський —
БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
бунтарський —
БУНТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунта́р. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (Стельмах, І, 1962, 233); // Власт.
Словник української мови в 11 томах