бунтарський

БУНТА́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до бунта́р.

Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (М. Стельмах);

// Власт. бунтареві; пройнятий бунтарством.

І хто це їх підштовхав, хто їх бунтарським духом обвіяв? (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. бунтарський — бунта́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бунтарський — -а, -е. Прикм. до бунтар. || Власт. бунтареві; пройнятий бунтарством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бунтарський — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
4. бунтарський — Бунта́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бунтарський — БУНТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунта́р. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (Стельмах, І, 1962, 233); // Власт.  Словник української мови в 11 томах