Значення в інших словниках
-
білений —
бі́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
білений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до білити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
білений —
БІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до біли́ти 1, 2. Дивлюся я, хатка невеличка, стіни не обмазані й не білені (І. Нечуй-Левицький); Був ти в сорочці тоді полотняній, Біленій сонцем і потом твоїм (Я. Шпорта); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
білений —
БІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до біли́ти. Дивлюся я, хатка невеличка, стіни не обмазані й не білені (Н.-Лев., II, 1956, 392); Був ти в сорочці тоді полотняній, Біленій сонцем і потом твоїм (Шпорта, Ти в серці..
Словник української мови в 11 томах
-
білений —
Білений, -а, -е 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Словник української мови Грінченка