верболіз —
верболі́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
верболіз —
Лозу. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками й вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях; зарості цієї рослини. Опочивши, село Понад ставом лягло, Де схилились густі верболози (М.Вороний); Весело полискувала Десна в густих верболозах (В.Кучер).
Літературне слововживання
верболіз —
[вербол’із] -лозу, м. (ў) -лоз'і, мн. -лозие, -лоз'іў
Орфоепічний словник української мови
верболіз —
-лозу, ч. 1》 Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте зазвичай у вологих місцях. 2》 збірн. Зарості цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верболіз —
ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево родини вербових із довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор [явір] молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Т.
Словник української мови у 20 томах
верболіз —
ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
верболіз —
ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
верболіз —
Верболіз, -лозу м. раст. Salix capraca. ЗЮЗО. І. 134. Верболіз б'є до сліз. Ном. № 13639.
Словник української мови Грінченка