веретінце

Верете́нце і вереті́нце, -те́[і́]нця, -те́[і́]нцю; -те́[і́]нця, -те́нець

вереті́нце, -нця; -ті́нця, -те́нець

Значення в інших словниках

1. веретінце — вереті́нце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. веретінце — див. веретенце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веретінце — ВЕРЕТІ́НЦЕ див. верете́нце.  Словник української мови у 20 томах
4. веретінце — ВЕРЕТІ́НЦЕ див. верете́нце.  Словник української мови в 11 томах
5. веретінце — Веретенце, веретінце, -ця с. 1) ум. отъ веретено. 2) мн. раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396. --------------- Веретінце см. веретенце.  Словник української мови Грінченка